Щороку у жовтні світ відзначає Міжнародний тиждень профілактики отруєнь свинцем — ініціативу Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП).

Щороку у жовтні світ відзначає Міжнародний тиждень профілактики отруєнь свинцем — ініціативу Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Її мета — привернути увагу до небезпеки свинцю для здоров’я людей, особливо дітей, та закликати до дій для зменшення його впливу, підвищити обізнаність населення та роботодавців про небезпеку свинцю, закликати бізнес відмовлятися від його використання, зокрема у фарбах і промисловості, заохотити до використання безпечних технологій і заміни свинцевих матеріалів на нетоксичні аналоги.

Свинцева інтоксикація — одна з найпоширеніших форм хімічного отруєння. Особливу небезпеку у побуті свинець становить для дітей, адже їхній організм швидше накопичує токсини. Свинець може потрапляти в організм через забруднену воду, ґрунт, повітря, фарби, текстиль або побутові предмети. Навіть малі дози цієї речовини шкодять нервовій системі, уповільнюють розвиток дитини, впливають на пам’ять, увагу й поведінку.

Однак ризику зазнають і дорослі, особливо ті, хто працює з матеріалами, що містять свинець. До групи підвищеної небезпеки належать робітники підприємств приладобудування, металургійних підприємств, будівельники, зварювальники, працівники, що виготовляють або переробляють акумулятори, фарби, кабелі, кераміку та скло. Під час роботи свинець може потрапляти в організм через дихальні шляхи або шкіру, накопичуючись у кістках і внутрішніх органах.

Тривалий контакт зі свинцем спричиняє анемію, ураження нирок, печінки, нервової системи, репродуктивних органів, а також підвищує ризик серцево-судинних хвороб. Особливо небезпечним є перенесення свинцю з робочого одягу додому, що може наражати на небезпеку членів родини. Тому категорично недопустимо приносити додому робочий спецодяг та прати його в домашніх умовах.

Заходи профілактики отруєнь свинцем:

Виробнича безпека:

• забезпечення ефективної вентиляції на робочих місцях;
• використання засобів індивідуального захисту (респіраторів, рукавичок, спецодягу);
• регулярне прибирання приміщень вологим методом для зменшення пилу;
• недопущення прийому їжі або куріння на робочому місці.

Медичний контроль:

• періодичні медичні огляди працівників, які контактують зі свинцем;
• лабораторний контроль маркерів свинцевої інтоксикації в крові та сечі;
• своєчасне виявлення та лікування початкових ознак отруєння;
• надання працівникам інформації про ризики та симптоми інтоксикації.

Побутова профілактика:

• не використовувати старі свинцеві фарби або посуд із глазур’ю, що містить свинець;
• дотримуватися правил особистої гігієни після роботи з металами.

Одним із головних забруднювачів свинцем довкілля є відпрацьовані свинцево-кислотні акумулятори. Якщо їх утилізують неправильно, свинець потрапляє у ґрунт і воду, а потім до рослин і тварин, може спричиняти отруєння у людей через харчовий ланцюг. Саме тому збір і переробка акумуляторів повинні здійснюватися лише на сертифікованих підприємствах, які мають сучасні технології очищення та утилізації.

Пам’ятаймо: запобігти отруєнню легше, ніж лікувати його наслідки. Дотримання правил безпеки на роботі — це прості кроки, які рятують здоров’я. Вибирайте безпечні матеріали, уникайте старих свинцевих фарб, не допускайте забруднення води й ґрунту — і ви зробите свій внесок у здорове майбутнє дітей та планети.

Здоров’я починається з обізнаності!

Джерело: ДУ «Харківський ОЦКПХ МОЗ»