Історія громади

Історична область України, до якої належить місто є Слобожанщина.

Своєю появою наше місто зобов’язане залізниці, адже саме після того, як у 1869 і 1872 роках стали до ладу Курсько-Харково-Азовська і Лозово-Севастопольська залізниці, на карті, тоді ще Російської імперії, з’явилася назва Лозова. Щоправда, вона належала одразу двом станціям, які розташовувалися на відстані 7 км одна від одної: Лозова-Азовська і Лозова-Севастопольська. У 1893 році обидві були перейменовані: Лозова-Азовська отримала нову назву – «Панютине», а за Лозовою-Севастопольською закріпилася назва, за якою ми пізнаємо наше нинішнє місто – Лозова.

Вступивши в дію, залізнична магістраль з’єднала хлібні райони з морськими портами, вона ж і сприяла розвитку цього регіону. Лозова стала пунктом закупівлі та відвантаження хліба на Лівобережжі. Почали з’являтися торгові склади, хлібні елеватори, борошномельні підприємства з переробки сільськогосподарської продукції, контори, банки. У кінці ХІХ століття в селищі Лозова нараховувалося 246 дворів і 2135 жителів. Розвиток селища був пов’язаний, передусім, з дуже вдалим розташуванням на перехресті доріг, у центрі великого сільськогосподарського району. Саме тому перші лозівські підприємства були торгівельними. Залізничним вузлом станція стала в 1902 році, коли була збудована колія з Костянтинограда до Лозової, таким чином Донбас був з’єднаний із західною частиною держави. У 1926 році відбулися зміни в адміністративному підпорядкуванні селища. У зв’язку з ліквідацією Павлоградської округи Лозова увійшла до Харківської округи, а у серпні 1928 року Харківський окружний виконком постановив віднести селище Лозова до категорії міст. До початку 40-х були відбудовані промислові підприємства: масловий, цвяховий та дротяний заводи. Збудовано водопровід, засновано парк культури та відпочинку, споруджено будинок культури, стадіон. Кількість населення зросла до 8, а потім до 12 тис. чоловік. Відкривалися магазини, побутові майстерні, навчальні заклади.

У міжвоєнний період – з 1922 до 1941 роки в м.Лозова було значно розширено інфраструктуру, побудовано багато підприємств і організацій. Збудовані ТЕЦ, з Панютиного перенесені залізничні майстерні, Будинок культури, стадіон, п’ять шкіл, три технікуми тощо. Кількість населення зросла до 22 тисяч осіб.

Восени 1941 року Лозова була захоплена німецькими військами. Нацистське командування надавало великого значення місту, яке було воротами до Донбасу. Під час війни місто шість разів переходило з одних рук до інших. Війна перетворила місто на руїни. У боях за звільнення Лозівщини від нацистських окупантів загинуло понад 10 тисяч бійців і офіцерів радянської армії. Понад 9 тисяч лозівчан не повернулися з фронтів Другої Світової. Після остаточного звільнення міста від нацистських окупантів 16 вересня 1943 року лозівчанам довелося повністю відновлювати зруйноване господарство і практично заново відбудовувати місто. Зусиллями тисяч громадян Лозова поступово перетворилася на сучасне місто з багатогалузевим господарством.

Організована в 1933 році майстерня з ремонту сільськогосподарської техніки, в 1958 році була перетворена в авторемонтний завод, на якому проводився ремонт задніх мостів автомобілів.

Прообразом сучасного ВАТ «Лозівській завод металоконструкцій» була машинно-тракторна майстерня, створена в 1930 році для ремонту тракторів і сільгоспінвентаря. У 1958 році майстерня була перетворена в ремонтний завод. У 1959 році був заснований завод «Трактородеталь», який успішно працює і сьогодні.

Найстарішим підприємством є Панютинський вагоноремонтний завод, який був заснований у 1869 році. Зараз – це філія «Панютинський вагоноремонтний завод» Акціонерного товариства «Укрзалізниця».

Становленню міста як потужного промислового центру Харківської області сприяло будівництво в 60-х роках найбільшого за обсягами продукції, що випускається, і чисельності працюючих на підприємстві Лозівського ковальсько-механічного заводу. Місце розміщення виробництва визначалося в зв’язку з наявністю потужного залізничного вузла та близьким розташуванням металургійних комбінатів Східної України. До того ж у місті на той час проживала велика кількість людей, яким потрібна була робота. Датою народження підприємства вважається день, коли була виготовлена перша штамповка – 29 березня 1966 року. Завод є найбільшим підприємством міста Лозова та займає площу 111 гектарів. Лозівський ковальсько-механічний завод лишався основним замовником містобудування до 1991 року. Зокрема, завдяки йому був збудований сучасний міський район багатоповерхівок - Південно – Західний житловий масив з усією інфраструктурою. Дитячі садки, школи, Палац культури, поштові відділення споруджувалися і відкривалися паралельно із розвитком ЛКМЗ. У цей час працівниками заводу було висаджено міський парк «Перемога». У 1975 році стала до ладу лікарня медико-санітарної частини ЛКМЗ на 350 ліжок. Сучасний вигляд підприємства найбільш активно формувався в середині 1970-х – першій половині 1980-х років. З 2002 року ЛКМЗ увійшов до складу Індустріальної групи УПЕК та став активно розвивати нові конкурентоспроможні напрямки діяльності, постійно розширюючи номенклатуру виготовлених виробів.

Вагомою  історичною  подією для міста та громади в цілому є створення в 2018 році Лозівської міської об’єднаної територіальної громади, законодавчою передумовою чого стало впровадження в Україні реформи децентралізації. Місто та район об’єдналися, Лозівщина стала єдиною, сильною, згуртованою родиною.

З набуттям чинності змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення в травні 2018 року розпочався процес приєднання територіальних громад сіл та селищ Лозівського району до міста обласного значення Лозова. За ініціативами сільських та селищних громад відбулося 20 громадських слухань щодо приєднання до територіальної громади міста Лозова, сіл Герсеванівське та Лісівське.

Після низки законодавчо визначених процедурних заходів, ухвалення рішень сільських, селищних  та міських рад, отримання позитивного висновку  щодо їх відповідності Конституції та законам  України, затвердженого розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 08.08.2018 № 464, на пленарному засіданні LII сесії Лозівської  міської ради VII скликання, яке відбулося 31 серпня 2018 року, були ухвалені рішення про добровільне приєднання до територіальної громади міста Лозова, сіл та селищ  Панютинської селищної, Домаської, Катеринівської, Кінненської, Миколаївської, Миролюбівської, Новоіванівської, Царедарівської, Шатівської, Черніговської сільських рад.

Відтак, 31 серпня 2018 року стало днем  утворення Лозівської міської об’єднаної територіальної громади, до якої, на той час, увійшло 40 сіл та селищ з населенням 72933 осіб. На момент створення Лозівська міська ОТГ була однією з найбільших громад в Україні.

Одночасно   в    сільських радах Лозівського району   продовжували відбуватися громадські слухання щодо приєднання до Лозівської громади. Ради надавали згоду на приєднання, але ж у зв’язку з тим, що це суперечило Перспективному плану формування територій громад Харківської області, приєднання було неможливим. Враховуючи чисельні  звернення мешканців цих рад, усвідомлюючи відповідальність перед цими громадами, а також історичну, географічну та економічну цілісність території  Лозівського району, Лозівський міський голова Сергій Зеленський ініціював звернення до Лозівської районної ради та районної державної адміністрації  щодо процедури внесення змін до перспективного плану Харківської області з урахуванням сільських рад, які надали згоду на приєднання до міста Лозова, проте знаходяться  за межами перспективного плану. У результаті цих звернень Харківська обласна рада прийняла рішення від 30.08.2018 №807, яким схвалила текст клопотання перед Кабінетом  Міністрів України з питання доцільності внесення  змін до перспективного плану Харківської області з межами Лозівської об’єднаної  територіальної громади, що є  межами Лозівського району.  21.11.2018 розпорядженням №957-р Кабінет Міністрів України вніс відповідні зміни до Перспективного плану формування територій громад Харківської області, після чого розпочалася друга хвиля приєднання до Лозівської громади.

Враховуючи попередньо проведені законодавчо визначені процедури, 20 грудня 2018 року Лозівською міською радою Харківської області ухвалено рішення про добровільне приєднання до територіальної  громади міста Лозова сіл та селищ Артільної , Бунаківської, Перемозької, Яковлівської, Садівської, Павлівської Другої, Єлизаветівської та Тихопільської  сільських рад.

29 березня 2019 року депутати Лозівської міської ради проголосували «за» добровільне приєднання до територіальної громад міста Лозова сіл Смирнівської сільської ради.

Населення Лозівської міської ОТГ на той час складало 80106 чоловік. Громада об’єднувала 75 населених пунктів та мала 1151,7 кв.км. На території громади працювало 144 закладів, що утримувалися за рахунок бюджету Лозівської міської ради Харківської області.

2019-2020 роки стали роками стабілізації на селі та в місті. Завдячуючи підтримці з боку голови   Харківської обласної ради VII скликання Чернова С.І. та діючого народного депутата України Світличної Ю.О., залучалися інвестиції, ремонтувалися та обладнувалися заклади освіти, культури та медицини, будувалися та ремонтувалися дороги. Реформувалася комунальна галузь на селі, висаджувалися дерева та квіти, прикрашалися села.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад Харківської області» була затверджена територія Лозівської міської територіальної громади, до складу якої залучені Краснопавлівська, Орільська селищні та Надеждівська, Плисівська  сільські ради.

На першій сесії Лозівської міської ради Харківської області VIII скликання рішенням від 10.12.2020  №12 утворені 19 старостинських округів: Артільний, Бунаківський, Домаський, Єлизаветівський, Катеринівський, Краснопавлівський, Миколаївський, Миролюбівський, Надеждівський, Новоіванівський, Орільський, Панютинський, Перемозький, Садівський, Смирнівський, Царедарівський, Чернігівський, Шатівський, Яковлівський. Територія колишньої Плисівської сільської ради увійшла до складу Краснопавлівського округу.

У Краснопавлівській, Орільській селищних та Надеждівській, Плисівській сільських радах за рішенням Лозівської міської ради Харківської області від 11.12.2020 розпочато процедуру реорганізації, де відповідно до законодавчих норм Лозівська міська рада Харківської області є правонаступником всіх прав та обов’язків зазначених рад.

Отже, починаючи з 10.12.2020 Лозівська міська територіальна громада з адміністративним центром у місті обласного значення Лозова та утвореними 19 старостинськими округами має:

 - населення 90606 чоловік;

 - населених пунктів 91;

 - площу території 1424,9 кв.км.

Лозівська громада в новому складі розвивається, є амбітні плани, попереду багато невідкладних справ. Змінюється й світогляд людей, мешканці громади стають ініціативнішими, бо усвідомлюють, що вони є господарями на своїй землі, що  необхідно всім разом робити свою малу батьківщину, свою громаду заможнішою та перспективнішою, сильнішою та комфортнішою, щоб діти та онуки хотіли повертатися додому на рідну землю, до рідного краю – Лозівщини.