Як лозівські медики рятували життя під час масованої ворожої атаки

Вчора, 6 серпня, росіяни вдарили по Лозівській громаді ударними «Шахедами». Внаслідок атаки по станції «Лозова» постраждали 11 людей, на жаль, двоє загинули. Ворог підступно завдав удару по цивільній інфраструктурі, перетворивши звичайний літній день на випробування болем та виснажливу боротьбою за людські життя.

Для колективу Лозівського територіального медичного об'єднання (ТМО) це була справжня перевірка на професійність і людяність. Загалом того дня до стаціонару доправили 11 поранених. Дев’ятьом із них лікарі невідкладно провели оперативні втручання. Кожна операційна та палати інтенсивної терапії перетворилися на злагоджений механізм, де час ішов на секунди.

Перші хвилини та сортування

Під час надходження постраждалих найважче — не піддатися паніці та діяти чітко за алгоритмами. Завдяки систематичним тренінгам та навчанням, які медики Лозівського ТМО проходили заздалегідь, колектив зорієнтувався миттєво. Ключову роль відіграло медичне сортування — тріаж.

Лікарі детально розподілили потік пацієнтів: визначили тих, хто потребував негайного оперативного втручання чи стабілізації кровообігу, і тих, кому можна було надати амбулаторну допомогу. Це дозволило правильно розподілити ресурси лікарні та не втратити дорогоцінний час для важкопоранених.

Одночасно в закладі працювали три операційні блоки. Лікарі-хірурги, ортопеди-травматологи та анестезіологи виконували складні втручання — зупиняли масивні кровотечі, обробляли осколкові поранення, відновлювали цілісність тканин і кісток. 

Дмитро Ковальчук, лікар ортопед-травматолог:

«Люди надходили з множинними травмами різного характеру. Найтяжчі — це травми кісток із множинними переломами та дефектами кісток кінцівок. Хворі в ургентному порядку прооперовані, вони стабільні у відділенні. Ми добре, я вважаю, відпрацювали».

Денис Пальоха, завідувач відділення анестезіології:

«Вчора ми вкотре стикнулися з актом тероризму по відношенню до мирного населення... стикнулися з таким явищем, яке називається масове надходження. Наша лікарня проходила тренінги з масових надходжень, і найважливіше в такій ситуації — це безпосередньо провести тріаж, тобто медичне сортування... Велику, важливу роль зіграли наші медичні сестри, наші молодші медичні сестри. Ми дуже вдячні їм за цю злагоджену роботу, тому що без них ми нічого не змогли б зробити».

Важкий день і чергування

Для багатьох медиків робоча зміна, що розпочалася зранку 6 серпня, плавно перейшла у важке нічне чергування й тривала наступного дня. Окремі операції тривали годинами. Втома не мала значення, адже на операційних столах були люди — працівники залізниці, пасажири, які просто чекали на потяг чи опинилися поблизу епіцентру вибуху.

Пацієнтів, які потребували високоспеціалізованого лікування в обласних закладах, лозівські лікарі спершу повністю стабілізували, вивели з шокового стану, ліквідували безпосередню загрозу їхньому життю і лише після цього безпечно направили до Харкова.

Юрій Шевченко, завідувач травматолого-ортопедичного відділення:

«Всі постраждалі, які поступили до нас, отримали медичну допомогу в повному обсязі. Сьогоднішній день — це вже день повторних оперативних втручань, які були відстрочені або дороблялися після стабілізації пацієнтів. На сьогодні всі пацієнти, які залишилися в травматологічному відділенні, перебувають у стані середньої тяжкості та задовільному... Ми як прийшли на роботу, як вийшли в приймальне відділення десь ближче до дев'ятої ранку, так і закінчили робочий день (близько 19 години) в операційних».

Забезпечення, готовність та турбота

Завдяки завчасно сформованим запасам медикаментів, витратних матеріалів (зокрема якісних турнікетів і кровоспинних засобів), а також сучасному обладнанню, лікарня була готова до виклику.

Але крім медичних маніпуляцій, у коридорах закладу вирували людські емоції. До приймального відділення прибували стурбовані та налякані родичі поранених. Доки лікарі боролися за життя в операційних, молодший медичний персонал брав на себе важку, але таку необхідну місію — заспокоїти, підтримати, знайти потрібні слова та проінформувати про стан найдорожчих людей.

Підтримка і вдячність

Сумлінна праця колективу Лозівського ТМО 6 серпня — це ще один доказ того, що в нашій громаді працюють справжні професіонали, які діють без паніки та зайвих слів. Важливу роль у цій роботі відіграє й підтримка партнерів та благодійників.

Віталій Степаненко, директор Лозівського ТМО:

«У такі критичні моменти надзвичайно важливо відчувати підтримку. Дякую за постійну допомогу начальнику Харківської ОВА Олегу Синєгубову, міському голові Сергію Зеленському, депутатському корпусу, Національній службі здоров'я України та Віктору Забашті, директору Харківського обласного центру екстреної медичної допомоги. Також дякуємо партнерам і благодійникам за медикаменти, витратні матеріали та обладнання. І найголовніше — наша беззаперечна подяка захисникам і захисницям України, які стримують ворога та дають нам можливість працювати й рятувати життя».

За кожним виписаним пацієнтом, за кожною зашитою раною та стабільним пульсом стоїть самовідданість людей у білих халатах. Дякуємо кожному лікарю, кожній медичній сестрі, анестезистам, молодшому персоналу та всім, хто стоїть на варті людських життів. Ваша сумлінна праця, професіоналізм і добре серце — надійний щит Лозівської громади.