Барвистий оберіг: У Лозівській громаді відзначили День української хустки
Новини
Місцеві клуби, бібліотеки та освітні простори перетворилися на осередки живої історії. До Дня української хустки діти та дорослі робили гарні світлини і зміцнювали місток між поколіннями. Організатори говорили про глибокий зміст та цінність нашої культурної спадщини.
Українська хустка пройшла довгий шлях еволюції від білого лляного полотна до барвистого витвору мистецтва, масово увійшовши в побут у XVII–XVIII століттях. Вона ніколи не була звичайним аксесуаром, більше – сакральним оберегом, що супроводжував родину в найважливіші моменти життя. Якісні шовкові чи вовняні вироби коштували дорого, свідчили про заможність родини й передавалися у спадок від матері до доньки як велика цінність. Хустка мала й глибоке ритуальне значення: на ній підносили хліб шанованим гостям, нею перев’язували руки молодятам під час сватання, а козаки, вирушаючи в далеку дорогу, брали її з собою як символ материнської любові та захисту від біди.
Під час заходів говорили про найголовніше: збереження нашої ідентичності. Адже хустка — це не музейний експонат, а живий символ, який і сьогодні здатен об’єднувати родину, дарувати відчуття захисту та краси.
