Сімейні форми виховання
Сімейні форми виховання
Сім’я — перше й найважливіше середовище, в якому дитина зростає, формується її світогляд, моральні орієнтири та життєві навички. Сімейні форми виховання відіграють ключову роль у забезпеченні стабільного розвитку дитини, особливо коли йдеться про дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. В Україні з кожним роком набирають популярності альтернативні форми виховання, які наближені до сімейного середовища.
Сімейне виховання забезпечує емоційну безпеку дитини, сталість взаємин, індивідуальний підхід до розвитку, передачу культурних і моральних цінностей. У порівнянні з інтернатними закладами, сімейні форми виховання сприяють кращій соціалізації дітей, формують у них відчуття приналежності та довіри до світу.
Основні сімейні форми виховання в Україні:
1. Усиновлення - це юридичне оформлення дитини як рідної у сім’ї. Усиновлені діти мають ті ж права, що й біологічні, і повністю інтегруються в родину. Усиновлення - найстабільніша та найвідповідальніша форма виховання.
Грошова підтримка: при усиновленні держава надає таку саму грошову підтримку як і при народженні дитини.
2. Опіка та піклування – призначається над дітьми, які залишилися без батьківського піклування (смерть батьків, позбавлення батьківських прав, довготривала хвороба батьків). Опікуном/піклувальником призначається переважно родич дитини, який стає її законним представником до повноліття. Перевагою є збереження зв’язку з біологічною родиною (у разі можливості).
Грошова підтримка: держава щомісячно виділяє 2,5 прожиткового мінімуму на кожну дитину, а на дитину з інвалідністю 3,5 прожиткового мінімуму.
3. Прийомна сім’я - добровільне прийняття до сім'ї або окремою особою від однієї до чотирьох дітей на виховання та спільне проживання. За дитиною зберігаються всі державні пільги та гарантії.
Грошова підтримка: держава щомісячно виділяє 2,5 прожиткового мінімуму на кожну дитину, а на дитину з інвалідністю 3,5 прожиткового мінімуму. Також прийомні батьки отримують грошове забезпечення в розмірі одного прожиткового мінімуму на кожну дитину.
4. Дитячий будинок сімейного типу - сім’я, яка виховує від 5 до 10 дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Це форма, максимально наближена до умов великої родини та дає можливість збереження родинних зв'язків між братами та сестрами.
Грошова підтримка: держава щомісячно виділяє 2,5 прожиткового мінімуму на кожну дитину, а на дитину з інвалідністю 3,5 прожиткового мінімуму. Також батьки-вихователі отримують грошове забезпечення в розмірі одного прожиткового мінімуму на кожну дитину.
5. Патронат над дитиною – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітації дитини в родині патронатного вихователя в період подолання нею та її батьками складних життєвих обставин.
Грошова підтримка: держава щомісячно виділяє 2,5 прожиткового мінімуму на кожну дитину, а на дитину з інвалідністю 3,5 прожиткового мінімуму. Патронатний вихователь отримує грошове забезпечення в розмірі три мінімальні заробітні плати щомісячно, помічник патронатного вихователя отримує одну мінімальну заробітну плату в погодинному розмірі.
Перевагою сімейних форм виховання є індивідуальний підхід до кожної дитини, менше стресу та психологічних травм. Краща адаптація в суспільстві і більші шанси на успішне майбутнє. Сімейні форми виховання — це не лише альтернатива інтернатам, а й гуманний підхід до захисту прав дитини. Вони сприяють повноцінному розвитку особистості, виховують відповідальність, довіру та любов. Завдання держави й суспільства - створювати умови для розвитку таких форм та підтримувати родини, які готові дарувати дітям тепло домашнього вогнища.
Якщо у Вас виникло бажання прийняти в свою родину дитину, яка залишилася без батьків звертайтеся до служби у справах дітей за адресою: Харківська область, місто Лозова, вул.Олега Куцина, буд.10А, 2 поверх, каб.17.
Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області
